Ніхто не забутий! Ніщо не забуте! Так ми говоримо своїм
дітям. Ми стали передавати це з покоління в покоління. Ми закріпили цю пам’ятну
дату в наших серцях. Вона має назву «День скорботи і вшанування пам’яті жертв Війни в Україні».Ми пам’ятаємо. Ми сумуємо. Але чи
є надія уникнути повторення подібного віроломства і насильства по відношенню до
нас і наших дітей?
Вона є. Залишивши образи, ми навчилися прощати. Ми вміли
прощати завжди. Прощати і не ображатися на людство за те, що воно допустило
подібний хід розвитку подій. Ми навчилися любити. Любити тих, хто дорогий нам,
хто поруч з нами. Любити життя, а не смерть, ненависть і агресію. Тому ми
виграли тоді. Тому перемагаємо зараз. І не дай нам Бог забути про це!
Немає коментарів:
Дописати коментар